четверг, 2 июня 2016 г.

Ігри для розвитку швидкості


Ігри для розвитку швидкості



Естафета звичайна


Команди шикуються в колону по одному за загальною стартовою лінією. На відстані 15 – 20 м від команд – місце повороту естафети (кеглі). За командою початку естафети перші гравці команд біжать до кеглів, оббігають їх, біжать до других номерів, передають естафету, доторкуючись до долоні.
Перемагає команда, яка швидше закінчить біг. Естафету передавати за стартовою лінією.

Естафета на швидкість

Команди шикуються в колону по одному за загальною стартовою лінією. У першого гравця в руках естафетна палиця. Напроти кожної команди на відстані 15 м від лінії старту стоять кеглі. За сигналом гравець з естафетною палицею оббігає кеглю і, повертаючись назад та оббігаючи команду, передає естафету, палицю, наступному гравцю, а сам стає останнім в команді.
Виграє команда, яка закінчила естафету першою.

Естафета по колу

Клас ділиться на дві команди. Коло діаметром 200 – 300м ділиться на відрізки 30м чи 20м. Учні розташовуються по дистанції. За сигналом вчителя перші починають естафету і, пробігши 20м (30м), передають естафету наступному і так далі, поки останній учень не закінчить естафету.
Виграє команда, яка першою закінчила естафету.

Стрибки в довжину способом «зігнувши ноги»

Цей вид легкої атлетики входить до програми «Старти надій».
Стрибки в довжину є вправами, які виконують діти у своїй руховій діяльності, перестрибуючи через калюжі, канави, купини.
Стрибки в довжину складаються з ряду рухів, які не повторюються і виконуються з максимальною напругою. Успіхів у стрибках в довжину з розбігу досягають учні, які мають добрі результати в спринтерському бігу і мають хорошу стрибучість.
Техніка стрибка складається з чотирьох фаз: розбігу, відштовхування, польоту та приземлення.

Методика

1. Запропонувати учням виконати стрибок з невеличкого розбігу, показати кінограми, малюнки або продемонструвати стрибок у правильному виконанні, обов’язково вказати на помилки. Довжина розбігу в різних вікових групах різна:
• 9 – 10 років – 12 – 14 м;
• 12 – 13 років – 16 – 20м. Довжина розбігу в учнів не постійна. Вона залежить від фізичного стану учня, напрямку і сили вітру, стану доріжки для розгону тощо. Учень робить позначку на доріжці на відстані бруска і виконує розбіг від того місця в районі бруска, куди потрапила відштовхувальна нога. У разі потреби змінюється місце початку розгону.

2. При навчанні відштовхуванню треба звернути увагу на те, щоб махова нога під час виконання відштовхування рухалась синхронно з відштовхувальною. При виконанні відштовхування відштовхувальна нога ставиться на опору з п’яти , тулуб вертикально, таз виведений уперед, руки підняті вгору вбік, в польоті під час приземлення ноги викинути якомога далі вперед. Після торкання п’ятами піску, ноги згинають в колінних суглобах, глибоко присівши і подаючи таз вперед, учень завершує стрибок, руки відводяться вниз – назад.

Політ

Після польоту тулуб знаходиться приблизно в положенні, що і після відштовхування, нога, яка позаду підтягується до махової, і обидві ноги підтягуються до грудей. Руки продовжують рух, опускаючись вниз – назад або залишаються витягнутими.
Приземлення
Після стрибків в довжину з розбігу приземлення на дві ноги. Приземлення закінчується глибоким присідом і виходом вперед чи падінням в сторону.

Учні повинні знати:

1. При відштовхуванні таз виводять на відштовхувальну ногу, тулуб і голова тримаються прямо.
2. Стрибок виконують вперед – вгору.
3. В польоті не треба поспішати підтягувати відштовхувальну ногу до махової.
4. При приземленні, опущені руки, ноги викинуті якомога далі; виконуються зустрічним рухом.

Вправи, які розвивають швидкісно – силові якості.


1.Імітація техніки руху ніг при відштовхуванні.
В. п. – відштовхуюча нога на всій ступні попереду, махова позаду, руки опущені вздовж тулуба. Перенести вагу тіла на відштовхувальну ногу, а зігнуту в коліні махову підняти вперед – вгору до рівня тазу. Повторити 4 – 6 разів.
2. Імітація техніки рук і ніг при відштовхуванні.
В. п. - відштовхувальна нога і протилежна їй рука попереду, махова нога і друга нога позаду. Перенести вагу тіла на відштовхувальну ногу, стегно
зігнутої в коліні махової ноги підняти до рівня таза і одночасно змінити положення рук.

Повторити 4 – 6 разів .
3. Стрибки з ноги на ногу (5 -10 кратні) Повторити 2 – 3 рази.
4. Стрибки на одній нозі ( по 10 м на одній нозі)
5. Стрибки через набивні м’ячі чи гімнастичну лаву.
6. Стрибки в довжину з місця.
7. Стрибки, зігнувши ноги, через резинку.
8. Стрибки з 4 – 6 бігових кроків через горизонтальну перешкоду шириною 40 – 50см.

Методичні вказівки

1. Останній крок виконується швидше, ніж попередній.
2. Стопа з п’ятки швидко перекочується на носок, потім енергійно випрямляється все тіло.
3. Верхня частина тулуба знаходиться в вертикальному положенні, погляд спрямований вперед.
4. Стегно махової ноги піднімається до горизонтальної лінії ( коліно сильно згинається)
5. Відштовхування повинно бути спрямовано вперед – вгору.

Легка атлетика



ЛЕГКА АТЛЕТИКА – вид спорту, який об’єднує природні для людини фізичні вправи: біг, стрибки, метання. В той же час легка атлетика – це науково – педагогічна дисципліна. Вона має свою теорію, яка розглядає питання техніки, тактики, тренування, навчання. Легка атлетика будується на ряду суміжних наук – фізіології, психології, анатомії, біомеханіці, медицині та інших. Легка атлетика включає п’ять видів вправ: ходьбу, біг, стрибки, метання і багатоборство. В шкільній програмі легка атлетика представлена такими видами, як біг, стрибки, метання.
Біг.
Біг – головний вид легкої атлетики його використовують, як обов’язковий засіб для фізичної підготовки практично на всіх уроках фізкультури. Заняття бігом сприяють розвитку опорно - рухового апарату, серцево – судинної, дихальної та інших систем організму. Бігові вправи загартовують волю, виховують вміння долати перешкоди. Біг – це невід’ємна частина не тільки легкої атлетики, а й інших видів спорту, таких, як рухливі ігри, спортивні ігри, акробатичні та гімнастичні стрибки.Біг – це складова частина легкоатлетичних вправ, таких, як стрибки в довжину, висоту, з жердиною, метання спису.
Біг буває: а) повільний (довготривалий), він має гігієнічно – оздоровче значення; б) швидкий біг, спринтерський біг сприяє вдосконаленню швидкісно – силових якостей; в) біг на середні та довгі дистанції – витривалість.
Стрибки.
Стрибки розподіляють на: стрибки в довжину ( з місця, з розбігу). Стрибки з місця виконуються у вигляді тестів для виявлення рівня фізичної підготовки. Стрибки в довжину з розбігу, «зігнувши ноги», є обов’язковим видом шкільної програми з легкої атлетики. Стрибки сприяють розвитку швидкісно – силових якостей, вони розвивають швидкість, спритність, сміливість, вміння володіти своїм тілом у просторі.
Метання.
Це переміщення снарядів у просторі на відстань. Метання – це вправа швидкісно – силового характеру з короткочасними (вибуховими) зусиллями. Метання розвиває силу, вдосконалює такі якості: швидкість, координацію рухів. З розбігу метають м’яч, гранату, спис.


Розділ шкільної програми для 5-х класів "Легка атлетика".

Біг

При вивченні техніки бігу, його прийнято умовно розподіляти на 4 частини: старт, стартовий розгін, біг по дистанції та фінішування.

Біг і стартовий розгін (техніка)

Початок бігу починається зі старту. Зараз ми розглянемо техніку виконання високого старту.
Перед початком бігу стартуючи відходять від лінії старту на відстань 3– х метрів. По команді «На старт» вони займають вихідні положення перед лінією старту. Одна нога виставляється вперед, а друга розташовується на1,5 – 2 стопи позаду і трохи в сторону, бігун нахиляється вперед, вага тіла переноситься на трохи зігнуту висунуту вперед ногу. Одна рука зігнута в ліктьовому суглобі і разом з плечем виноситься вперед. Інша рука напівзігнута і відведена назад. По команді: « Руш!», сильно відштовхнутися, активно виносячи махову ногу вперед для виконання першого бігового кроку.
Перші бігові кроки виконуються у пружній постановці ніг з дотриманням загального нахилу тулуба.
Потім тулуб випрямляється, збільшення довжини кроків призупиняється, і бігуни переходять у вільний біг по дистанції.

Низький старт

По команді: «На старт», бігун підходить до лінії старту, присідає і ставить праву ногу на відстані півступні від лінії старту, ліву ногу ставить по коліно на рівні п’яти правої ноги, руки ставляться на стартову лінію, опираючись на великий і вказівні пальці, руки напружені, розставлені на ширені плечей. Вага тіла рівномірно розподілена між руками, стопою передньої ноги і коліном другої ноги, вісь плечей знаходиться за лінією старту.
По команді:«Увага!», дещо випрямляються ноги, вага тіла розподіляється між руками і ногою, що знаходиться попереду. Таз піднімається вище рівня плечей, поки гомілки будуть паралельними по команді « Руш!» відштовхування одночасно двома ногами. Нога, що попереду, різко випрямляється в усіх суглобах, нога, що позаду, розгинається в незначній мірі швидко виноситься вперед стегном.

Фінішування

Фінішування – це підсилення швидкості бігуна на останніх метрах дистанції. Біг вважається закінченим, коли бігун перетне фінішну пряму будь-якою частиною тіла. Фінішну пряму пробігають з максимальною швидкістю, виконуючи на останньому кроці кидок на фініші грудьми чи плечем.


Методика

1. В. п. ноги на ширині плечей, тулуб нахилений трохи вперед, руки зігнуті в ліктях під прямим кутом.
Виконання.
Повільно почати рух руками, як при бігові, поступово збільшуючи темп до максимуму, підтримуючи його 10 – 15 сек. Вправу повторити 2 – 3 рази. Пальці злегка зігнуті в кулак, кисті розслаблені.

2. Біг з різних положень високого старту ( 10 – 15 м).
• Стати обличчям до фінішу, ноги разом, руки вздовж тулуба. Виконання – падаючи вперед, почати біг.
• В. п. те саме. Відштовхуюча нога попереду, махова позаду. Виконання те саме.
• Старт із положення лежачи. В. п. лежачи обличчям донизу, голова опущена, руки злегка зігнуті в ліктях перед грудьми долонями донизу і упертися в доріжку, ноги розведені.
По команді :« Увага!», треба звести ноги разом, а руки підтягнути, зігнути в ліктях, прикласти до тулуба. По команді « Руш!» учень енергійно відштовхується від доріжки руками, одночасно відштовхуюча нога, згинаючись в тазостегновому і колінному суглобах, підтягується вперед, опираючись стопою в доріжку, таз знаходиться трохи вище рівня плечей. З першим кроком другої ноги учень починає біг на відстань 3 – 5 м. Повторити 3 рази.
• Біг 15м з подальшим бігом по інерції (10м)
• Прискорення (20 – 30м)
• Біг 30м
3. Біг з прискоренням (20 – 40м ) Швидкість збільшується поступово, рух учня повинен бути повільним.
4. Біг з високим підніманням стегна (10 – 15м) з подальшим переходом на повільний біг.
5. Біг стрибками вперед, що переходить на повільний біг.
6. Біг з прискоренням до максимальної швидкості з послідуючим переходом на повільний біг.
7. Біг 20 – 30м по команді і самостійний перехід на біг по дистанції.

Основні спеціальні – підготовчі вправи для удосконалення бігу.

1. Ходьба на носках з високим підніманням стегна.
2. Біг по прямій лінії з постановкою ступні паралельно лінії, наступаючи на неї.
3. «Дріботливий» біг з розслабленням м’язів плечового поясу.
4. Біг, закидаючи гомілки назад.
5. Біг, високо піднімаючи стегно, з незначним просуванням вперед.
6. Біг стрибками з ноги на ногу з повним випрямленням поштовхової ноги.
7. Біг з прямими колінами, відштовхуючись стопою.

Методичні вказівки

Всі бігові вправи і прискорення виконувати без напруги, повільно Звернути увагу на положення тулуба, фази польоту, роботи рук. Після кожного прискорення вчитель звертає увагу на помилки , щоб у наступному підході учень не допускав їх.

Основні помилки при бігу по дистанції:
• Голова закинута назад;
• Верхня частина тіла розгойдується, руки рухаються поперек тіла;
• Верхня частина тіла дуже нахилена вперед, ноги ставляться з п’яти, ноги розвернуті зовні;
• Стопа ставиться або позаду, або на рівні колінного суглобу;
• Підняті плечі, руки напружені;
• Поштовх спрямований вгору, а не вперед.

При фінішуванні:

• Фінішування стрибком;
• Зупинка відразу після фінішу;
• Ранній нахил тулуба.